Словник української мови у 20 томах

верхоглядність

ВЕРХОГЛЯ́ДНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. верхогля́дний.

Ліричний герой твору – це, власне, сам поет, але ніби винесений за рамки простору й часу, за рамки своєї верхоглядності й обмеженості (з навч. літ.);

Учителю необхідно пам'ятати, що великий потік інформації, різні розваги можуть інколи розвивати у дітей верхоглядність (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)