весною
ВЕСНО́Ю, присл.
Під час весни; навесні.
Братові минуло десять літ весною (Панас Мирний);
Весною ми їздили в поле Візком однокінним старим (М. Рильський);
Весняні води залили все старе річище; з глини, з піску, з повалених дерев нагорнуло весною загати (В. Близнець);
Весною сорок четвертого у наших краях переходив фронт, нiмцi вiдступали (Р. Федорів).
Словник української мови (СУМ-20)