Словник української мови у 20 томах

ветеранський

ВЕТЕРА́НСЬКИЙ, а, е.

Стос. до ветерана (у 1, 2 знач.) або ветеранів.

Лобода ще зранку вирішив: на Скарбне. Поїде в ті райські місця, накупається досхочу, спочине душею, підгартується, .. заодно старого свого провідає в його ветеранській обителі (О. Гончар);

Там переднi мiсця в залi займуть сивоголовi місцеві класики з рядами орденських планок i ветеранських значкiв (Р. Федорів);

У столичній мерії відбувся прийом для активістів ветеранського руху (з газ.);

Ветеранські організації.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ветеранський — ветера́нський прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. ветеранський — [веитеиран'с'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
  3. ветеранський — -а, -е. Стос. до ветеранів, до їхньої діяльності.  Великий тлумачний словник сучасної мови