взаємовиручка
ВЗАЄМОВИ́РУЧКА, и, ж.
Готовність допомогти один одному; взаємна підтримка.
Прорватися крізь колону “тигрів” та “пантер” з боєприпасами для своєї роти, яка попала у скруту, – це не просто мужність воїна, це ще й свідчення того, що почуття обов'язку, почуття бойової взаємовиручки були в нього над усе! (Є. Доломан);
В умовах науково-технічного прогресу успіх господарських починань усе більше залежить від поєднання таких моментів, як чіткість у розподілі функцій між працівниками і товариська взаємовиручка, гранична організованість, монолітність колективу (з навч. літ.);
У спецпоселеннях вижили тільки ті сім'ї, в яких стосунки будувалися на суворій внутрішній дисципліні, узгодженості дій у поєднанні з взаємодопомогою та взаємовиручкою не лише між родичами, а й усіма земляками, які потрапили у важке становище (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)