Словник української мови у 20 томах

взаємовідштовхування

ВЗАЄМОВІДШТО́ВХУВАННЯ, я, с.

1. Одночасне відштовхування чого-небудь (предметів, явищ, людей і т. ін.) один від одного.

Сталеві пластинки нарешті починають сходитися. Але тут, в міру наближення, на них мовби починають діяти сили взаємовідштовхування, і лінії ніяк не можуть злитися в одну (С. Тельнюк).

2. Взаємне негативне ставлення, несприйняття.

На рівні культурних типів й окремих культурних напрямів у сучасному світі наявна тенденція не лише до зближення культур, яке відбувається на підставі типової або функціональної спорідненості, а й зворотний процес – взаємовідштовхування (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)