Словник української мови у 20 томах

взаємодоповнювати

ВЗАЄМОДОПО́ВНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВЗАЄМОДОПО́ВНИТИ, ню, ниш, док., кого, що.

Додавати щось один одному.

Обидва виміри християнського життя (вертикальний – містичний зв'язок людини з Богом і горизонтальний – турбота про людину і світ) нероздільні, оскільки взаємодоповнюють один одного (з публіц. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)