взаємодія
ВЗАЄМОДІ́Я, ї, ж.
Взаємний зв'язок між ким-, чим-небудь у дії.
Стійкість природних систем залежить від взаємодій низки чинників: техногенних, ландшафтно-геохімічних, фізико-хімічних, біологічних і кліматичних (з наук. літ.);
Хлороводень можна добути взаємодією хлориду із сірчаною кислотою (з навч. літ.);
Руйнування ґрунту вітром являє собою фізичний процес, що відбувається при взаємодії повітряного потоку з поверхнею ґрунту (з навч. літ.);
// Узгодженість дій між ким-, чим-небудь.
Капітан Походько дає останні вказівки ротним, які обступили його тісним колом, щодо проведення атаки. Наполягає на чіткій взаємодії і злагодженості різних підрозділів (Є. Доломан).
△ (1) Обмі́нна взаємоді́я, фіз. – специфічний взаємовплив однакових, тотожних мікрочастинок.
Під обмінною взаємодією у квантовій теорії поля розуміють взаємодію між частинками поля завдяки обміну віртуальними частинками (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)