взаємозв'язок

ВЗАЄМОЗВ'ЯЗО́К, зку́, ч.

Взаємний зв'язок між двома або багатьма особами, явищами, предметами і т. ін.

Вона [Марія] могла б говорити з ним про найменші дрібниці, адже для нього все було в якомусь взаємозв'язку. З ним було так цікаво і якось потрібно для неї! (О. Іваненко);

В основі поняття “образ” лежить співвідношення, взаємозв'язок мови й мислення (з наук. літ.);

Інститути права власності та спадкового права є головними в цивільному праві. Між ними існує певний взаємозв'язок (з навч. літ.);

Соціальні спільноти в своїй єдності й взаємозв'язках разом зі своїми елітами становлять те, що зветься сучасним громадянським суспільством – суспільством самодіяльним, яке не скеровується, а обслуговується правовою державою (із журн.).

Значення в інших словниках

1. взаємозв'язок — взаємозв'язо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. взаємозв'язок — -зку, ч. Взаємний зв'язок між двома чи багатьма особами, явищами, предметами і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. взаємозв'язок — ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК — філософська категорія, яка виражає спосіб існування сукупності об'єктів (явищ, предметів, процесів, подій тощо), коли стан (властивості, зміна) кожного з об'єктів зумовлює (чи здатен зумовлювати) стан (властивості...  Філософський енциклопедичний словник
4. взаємозв'язок — ВЗАЄМОЗВ'ЯЗО́К (взаємний зв'язок, залежність між явищами, предметами тощо), ВЗАЄМОВІДНО́ШЕННЯ, ВІДНО́ШЕННЯ, ВЗАЄМОЗАЛЕ́ЖНІСТЬ, ЗВ'Я́ЗАНІСТЬ рідше.  Словник синонімів української мови