Словник української мови у 20 томах

взаємозумовлювати

ВЗАЄМОЗУМО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВЗАЄМОЗУМО́ВИТИ, влю, виш; мн. взаємозумо́влять; док., що.

Обопільно зумовлювати.

Автор робить висновок, із яким не можна не погодитися, що різні типи конфліктів взаємопов'язані та можуть взаємозумовлювати один одного (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)