Словник української мови у 20 томах

взаємоузгоджувати

ВЗАЄМОУЗГО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВЗАЄМОУЗГО́ДИТИ, джу, диш, док., що.

Встановлювати, визначати рівноцінну відповідність між об'єктами, явищами і т. ін.

Людина здатна відчувати живе буття світу, приміряти і пристосовувати його до себе, взаємоузгоджувати власні потреби й устрій природного довкілля (з наук. літ.);

Державна політика має взаємоузгоджувати і спрямовувати до конкретної мети зусилля, прагнення сотень тисяч і мільйонів людей (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)