взорування
ВЗОРУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. взорува́ти.
Київська ротонда X ст. є унікальним у Центральній і Східній Європі прикладом взорування на відомий західний прототип (з наук. літ.);
Молода генерація рішуче висловила вимогу європеїзації українського письменства, взорування на нові тенденції в усьому тогочасному світовому мистецтві (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)