Словник української мови у 20 томах

вибавлений

ВИ́БАВЛЕНИЙ, а, е, рідко.

Дієпр. пас. до ви́бавити 1.

Прийшов Михалко .. до Києва, побідивши половців, а полонені християни, вибавлені з тої неволі, вернулися до себе (з переказу).

Словник української мови (СУМ-20)