вибиратися
ВИБИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́БРАТИСЯ, беруся, берешся, док.
1. Із труднощами, переборюючи перешкоди, виходити чи виїжджати з тісного, небезпечного або незручного місця.
Ми тихенько-тихенько почали вибиратися iз чагарiв (М. Стельмах);
[Служебка:] Та вже там буде видко, аби з темниці вибратись (Леся Українка);
Знову буксували, подаючи машину назад, і, нарешті, вибралися з ковбані на твердий, піскуватий ґрунт (В. Козаченко).
2. Вирушати, відправлятися, збиратися куди-небудь.
Всі повеселішали і стали вибиратись в дорогу (Грицько Григоренко);
Він же завжди опівдні на полювання вибирається. Півгодини побродить і назад повертає (М. Трублаїні);
Сайгор уперше за все літо вибрався за город .. із димних кімнат засідань (М. Хвильовий).
3. Переїжджати, переселятися в інше приміщення чи місце.
Розваляла їм комин, і черінь, і припічок: нехай собі вибираються, про мене, хоч на вигон (І. Нечуй-Левицький);
За кілька день їм сказали, що в цьому будиночку житиме тепер новий сторож, а їм з бабою треба звідси вибиратися (І. Микитенко);
[Лесь:] З цієї хати і взагалі з міста ви мусите негайно вибратись (Мирослав Ірчан).
4. Підніматися на підвищення, гору.
На гору вибирається дівчина. Невеличку годину стоїть задихана (С. Васильченко);
Я .. вибрався по ринві на другий поверх (Л. Смілянський);
Ми вибралися по стежці на гору (Ю. Збанацький).
5. тільки док. Трапитися, випасти.
От іще й досі, як вибереться літом день гарячий, душний, то й згадаю собі те прощання наше (Марко Вовчок);
Хоч була і осінь, а день вибрався теплий, погожий (Панас Мирний).
6. тільки недок. Пас. до вибира́ти.
Кожен-бо первосвященик, що з-між людей вибирається, настановляється для людей на служіння Богові, щоб приносити дари та жертви за гріхи (Біблія. Пер. І. Огієнка);
І як розумно побудовані траншеї! .. Поки вибирається силос з одного відсіку, інші герметично закупорені, мов консервні банки (М. Руденко).
Словник української мови (СУМ-20)