вибичуватися

ВИ́БИЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док., розм.

Те саме, що ви́бичувати.

Вибичувався з хурою на гору (Сл. Гр.);

Ну, та й гора ж у тому Києві – насилу звезли сердешні коні, аж засапались. Вже як вибичувались на рівне, так трошки оддихали і побігли підтюпцем (О. Стороженко).

Значення в інших словниках

1. вибичуватися — ви́бичуватися дієслово доконаного виду ви́бичуватися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вибичуватися — Ви́бичуватися, -чуюся, -єшся гл. Выѣхать на гору, помогая лошадямъ, воламь. Вже як вибичувалися на рівне, так трошки оддихали. Стор. І. 146. Вибичувався з хурою на гору. Зміев. у.  Словник української мови Грінченка