вибовтнути
ВИ́БОВТНУТИ, ну, неш, док., що, розм., рідко.
Однокр. до вибо́втувати 2.
– Стережись, сину! – вибовтнула вона нараз зміненим, майже упавшим [тихим] голосом (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)ВИ́БОВТНУТИ, ну, неш, док., що, розм., рідко.
Однокр. до вибо́втувати 2.
– Стережись, сину! – вибовтнула вона нараз зміненим, майже упавшим [тихим] голосом (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)