вибруньковувати

ВИБРУНЬКО́ВУВАТИ, ВИБРУ́НЬКУВАТИ ує, недок., ВИ́БРУНЬКУВАТИ, ує, док., що і без прям. дод.

Те саме, що брунькува́ти.

Коло самого ставу, на березі, кущі верболозу вибрунькували рясні кетяги білих котиків (А. Іщук);

* Образно. Ще одна [стежина] – тільки топчеться, а друга заростає вже, Ще одна лиш вибрунькує, а друга усихає вже, як листок на гіллі (Б. Олійник).