вибрьохувати

ВИБРЬО́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БРЬОХАТИ, аю, аєш, док., розм.

Брьохаючи, вибиратися з чого-небудь рідкого, грузького (води, болота, снігу і т. ін).

Багно зітхало під конем, булькотіло, поки він безпорадно вибрьохував ногами, сподіваючись обіпертися ними об що-небудь (П. Загребельний).