Словник української мови у 20 томах

вибухоподібний

ВИБУХОПОДІ́БНИЙ, а, е.

Схожий на вибух.

Починається смерч із вибухоподібного утворення дощової хмари – вгору піднімаються величезні маси вологого нагрітого повітря, тоді як на сусідніх ділянках повітряні потоки опускаються вниз (з наук.-попул. літ.);

// Бурхливий, нестримний.

Природа не допускає вибухоподібного росту популяцій, регулюючи кількість особин того чи іншого виду створенням відповідних умов для його існування та розмноження (з наук. літ.);

Березень 1917 року історики справедливо називають “медовим місяцем” української преси саме через її вибухоподібний розвиток (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вибухоподібний — вибухоподі́бний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. вибухоподібний — -а, -е. Про явище, яке нагадує собою вибух.  Великий тлумачний словник сучасної мови