Словник української мови у 20 томах

вибілювальний

ВИБІ́ЛЮВАЛЬНИЙ, а, е.

Признач. для вибілювання (предметів, поверхонь, частин тіла).

Для реставрації й вибілювання зубів необхідні фотополімерні композити й вибілювальні матеріали (із журн.);

Вибілювальна сода;

Вибілювальний крем.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вибілювальний — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до вибілювати 1), 2). Вибілювальні глини — глини, які мають властивість вбирати жири, смоли, пігменти, слиз.  Великий тлумачний словник сучасної мови