вибірково

ВИБІРКО́ВО.

Присл. до вибірко́вий.

Слідчі органи навіть за дрібницями змушені були слати повістки, котрі Ольга вибірково рвала, – вона не злочинниця і не зобов'язана бігати по міліцейських кабінетах (А. Кокотюха);

Біозасоби діють вибірково – тільки проти шкідників (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. вибірково — вибірко́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. вибірково — Присл. до вибірковий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вибірково — див. рідко  Словник синонімів Вусика
4. вибірково — ВИБІРКО́ВО. Присл. до вибірко́вий. Доливати ділянки треба вибірково, враховуючи глибину залягання грунтових вод (Колг. Укр., 11, 1956, 34).  Словник української мови в 11 томах