Словник української мови у 20 томах

вивантажувати

ВИВАНТА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ВАНТАЖИТИ, жу, жиш, док., що.

Знімати, виносити вантаж, який перевозиться (підводою, машиною і т. ін.) або звільняти від вантажу (вагони, машини, судна і т. ін.); виймати.

З машин, з підвід вивантажують ящики з яблуками (А. Головко);

Іноді з трюмів вивантажували машини в дерев'яних ящиках (В. Собко);

Поїзд стояв недовго, і Франко ледве встиг повсаджувати малих та вивантажити взяті в дорогу речі (М. Олійник).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вивантажувати — виванта́жувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. вивантажувати — -ую, -уєш, недок., вивантажити, -жу, -жиш, док., перех. Знімати, виносити вантаж, що перевозиться (машиною, підводою і т. ін.); виймати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вивантажувати — ВИВАНТА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ВАНТАЖИТИ, жу, жиш, док., перех. Знімати, виносити вантаж, який перевозиться (підводою, машиною і т. ін.); виймати.  Словник української мови в 11 томах