виверження
ВИ́ВЕРЖЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. ви́вергнути, ви́вергнутися.
Особливо вражають уяву людини виверження вогняних мас із глибин Землі через кратери вулканів (з наук.-попул. літ.);
Які пристрасті клекотіли в конференц-залі, які вулканічні виверження скепсису та іронії! (О. Бердник).
2. Діяльність вулкана, що найчастіше становить ряд вибухів, які супроводжуються викиданням диму, твердих речовин і виливанням лави.
Почалося виверження вулкана, й потоки лави насувають на нас, заливають містечко (Ю. Бедзик);
Японія – країна вулканів. Деякі з них відомі своїми грізними виверженнями (з наук.-попул. літ.);
При виверженні вулкана з кратера вибухами страшенної сили вириваються гарячі гази (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)