Словник української мови у 20 томах

виверження

ВИ́ВЕРЖЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. ви́вергнути, ви́вергнутися.

Особливо вражають уяву людини виверження вогняних мас із глибин Землі через кратери вулканів (з наук.-попул. літ.);

Які пристрасті клекотіли в конференц-залі, які вулканічні виверження скепсису та іронії! (О. Бердник).

2. Діяльність вулкана, що найчастіше становить ряд вибухів, які супроводжуються викиданням диму, твердих речовин і виливанням лави.

Почалося виверження вулкана, й потоки лави насувають на нас, заливають містечко (Ю. Бедзик);

Японія – країна вулканів. Деякі з них відомі своїми грізними виверженнями (з наук.-попул. літ.);

При виверженні вулкана з кратера вибухами страшенної сили вириваються гарячі гази (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. виверження — ви́верження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. виверження — -я, с. 1》 Дія за знач. вивергнути, вивергнутися. 2》 Діяльність вулкана, що найчастіше являє собою ряд вибухів, які супроводжуються викиданням диму, твердих вулканічних речовин і виливанням лави.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виверження — ВИ́ВЕРЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ви́вергнути, ви́вергнутися. Особливо вражають уяву людини виверження вогняних мас з глибин Землі через кратери вулканів (Про вулкани.., 1955, 3).  Словник української мови в 11 томах