Словник української мови у 20 томах

вивищення

ВИ́ВИЩЕННЯ, я, с.

Дія за знач. ви́вищити і ви́вищитися.

Гарем не міг простити Хуррем її неочікуваного, безпричинного вивищення над усіма (П. Загребельний).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вивищення — ви́вищення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. вивищення — -я, с. Дія за знач. вивищувати, вивищуватися, вивищити і вивищитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови