вивищувати
ВИВИ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ВИЩИТИ, щу, щиш, док., кого, що.
Виділяти кого-, що-небудь серед інших завдяки його якостям, властивостям, здібностям і т. ін.
– Я давно підозрював, що я не простий собі чоловік. Щось у мені завше було таке, що вивищувало над іншими (з публіц. літ.);
Часом, щоб вивищити образ, письменники українського бароко віднаходять ситуації, що містять природний контраст (з наук. літ.);
// Облагороджувати, звеличувати.
Її любов була щось біле й легке, як смуга хмарок, до сонця повсталих з-за обрію, і не за тим її дівчина творила, одухотворювала, вивищувала, щоб дістати плювка з кухонного смітника (В. Підмогильний);
// Прославляти.
Я визнаю, що є послідовником .. оспіваного в багатьох творах Дон Жуана, і кожний більш-менш освічений чоловік відає, що в тих творах його не ганьблять, а навіть вивищують (Валерій Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)