вивудити —
ви́вудити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
вивудити —
ВИ́ВУДИТИ, джу, диш, док., перех. Піймати вудкою; // Піймати на нитку, мотузочок з приманкою, закидаючи їх як вудку. Хлопчик знає, що це тарантулова нора, йому давно кортіло вивудити звідти її хазяїна (Донч., V, 1957, 57); *Образно.
Словник української мови в 11 томах