вивіска
ВИ́ВІСКА, и, ж.
1. Напис, іноді із зображенням, біля магазинів, кафе, ательє і т. ін., який повідомляє про назву, характер їх діяльності та призначення.
Молода компанія пила всю ніч, а світом пішла гуляти по містечку, позривала всі вивіски з шинків (І. Нечуй-Левицький);
Малий станційний будиночок із скособоченою вивіскою на стіні, набравшись сміливості, вийшов назустріч поїздові (Р. Іваничук).
2. перен. Зовнішній, показний бік чого-небудь; ширма, що приховує правду, істину.
Люда почала його навіть побоюватись. Хтозна, що за людина. Слюсар з депо. Це ще не все. Це може бути тільки вивіска. А нутро його хіба взнаєш скоро? (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)