виганятися
ВИ́ГАНЯТИСЯ, яюся, яєшся, док., розм.
Багато бігаючи, втомитися.
Виганявся за день, аж ніг не чую (Сл. Гр.).
ВИГАНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́ГНАТИСЯ, ви́женуся, ви́женешся, док.
1. Виростати високим, дуже витягуватися під час росту.
Осокори й верби гніздами зеленого розкішного гілля виганялися вище од скель (І. Нечуй-Левицький);
В свою пору були вони [штани] й довші, та Антосьо вигнався за рік (А. Свидницький);
Тополі ще молоді, а вже вигнались далеко вище за будинок (Ю. Збанацький).
2. тільки недок. Пас. до виганя́ти.
Народна українська мова виганялася на периферію літературного життя, вона культивувалася по рукописних збірниках, нею писалася поезія лірична, сатирична, травестійна (Валерій Шевчук);
Випили, закусили... Карпо Нехльода поцікавився, у кого ж взята сулія і добрий той апарат, у якому виганявся цей первак (А. Шиян).
Словник української мови (СУМ-20)