Словник української мови у 20 томах

вигладжувати

ВИГЛА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГЛАДИТИ, джу, диш, док., що.

1. Робити поверхню чого-небудь рівною, гладкою, усуваючи нерівності, виступи, шорсткість.

Вигладжує [Констанцій] навосковані таблиці і загострює стиля (паличку до писання) (Леся Українка);

Богдан ще приязніше подивився на старшину з гострою, неголеною бородою, яку той зрідка вигладжував жменею (Іван Ле);

Турботливо вигладжувала [Маргарита] пухирчатий слід від одірваного ґудзика (В. Дрозд);

Підмазати, думаєте, долівки не зуміє [Оленка]? Вигладить, виведе, жовтою смугою коло печі підведе, любо глянути (К. Гордієнко).

2. розм. Те саме, що випрасо́вувати.

Оксана старанно вигладжує білу сорочку (А. Шиян);

– Розклади зараз, таки зараз, вогонь та постав до вогню залізка, та вигладь нам сукні (І. Нечуй-Левицький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вигладжувати — вигла́джувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. вигладжувати — -ую, -уєш, недок., вигладити, -джу, -диш, док., перех. 1》 Робити поверхню чого-небудь рівною, гладкою, усуваючи нерівності, виступи, шорсткість. 2》 Те саме, що випрасовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигладжувати — ВИРІ́ВНЮВАТИ (робити що-небудь рівним, без заглибин, виступів і т. ін.), РОЗРІ́ВНЮВАТИ, ЗРІ́ВНЮВАТИ, РІВНЯ́ТИ, ВИГЛА́ДЖУВАТИ, ПРИГЛА́ДЖУВАТИ, РОЗГЛА́ДЖУВАТИ, ЗАГЛА́ДЖУВАТИ, ЗГЛА́ДЖУВАТИ рідше, ВИСТРУ́ГУВАТИ, НІВЕЛЮВА́ТИ, ПІДРІ́ВНЮВАТИ (злегка, мало)...  Словник синонімів української мови
  4. вигладжувати — Вигла́джувати, -джую, -джуєш; ви́гладити, -джу, -диш; ви́гладь, -дьмо, -дьте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вигладжувати — ВИГЛА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГЛАДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Робити поверхню чого-небудь рівною, гладкою, усуваючи нерівності, виступи, шорсткість. Вигладжує [Констанцій] навосковані таблиці і загострює стиля (паличку до писання) (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах