вигодовувати
ВИГОДО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГОДУВАТИ, ую, уєш, док.
1. кого, що. Годуючи, вирощувати кого-, що-небудь.
[Явдоха:] Є такі черв'яки, котрих вигодовують листям шовковиці (М. Кропивницький);
Я знав – на цих землях колись збирав урожай та вигодовував худобу приміський радгосп (Ю. Збанацький);
// Годуючи, ростити, виховувати дітей.
Своїми невсипущими руками виношувала [Гузириха], вигодовувала, обпирала й обшивала своїх дітей (С. Чорнобривець);
Викохав вас [дітей], вигодував, Виросли чималі (Т. Шевченко);
* Образно. Мова – наша зброя, якою ми служимо народові, що нас породив, вигодував і виховав (М. Рильський).
2. тільки док., що. Витратити на корм; згодувати.
Попереду треба те сіно вигодувати, а тоді вже й друге давати (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-20)