вигойдувати

ВИГО́ЙДУВАТИ, ую, уєш, недок., кого, що.

Раз у раз гойдати, хитати кого-, що-небудь.

Вишня – її вітер рве на всі боки, хилить і вигойдує (Ю. Яновський);

Вигойдує на колінах русяве дитя молода жінка (Р. Федорів);

* Образно. Достиглі зорі крабами вп'ялись у чорний креп скуйовдженого неба: його земні вигойдують вітри (В. Стус).

Значення в інших словниках

1. вигойдувати — виго́йдувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вигойдувати — -ую, -уєш, недок., перех. Раз у раз гойдати, хитати що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вигойдувати — див. колихати; хитати  Словник синонімів Вусика
4. вигойдувати — КОЛИХА́ТИ (злегка ворушити щось гнучке, висяче тощо), КОЛИСА́ТИ, ГОЙДА́ТИ, КОЛИВА́ТИ, МЕТЛЯ́ТИ (МЕТЕЛЯ́ТИ), МАТЛЯ́ТИ (МОТЛЯ́ТИ) розм., ШЕЛЕВІ́ТИ діал., ФА́ЯТИ діал.  Словник синонімів української мови
5. вигойдувати — ВИГО́ЙДУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Раз у раз гойдати, хитати що-небудь. Вишня — її вітер рве на всі боки, хилить і вигойдує (Ю. Янов., IV, 1959, 26).  Словник української мови в 11 томах