виголодження

ВИ́ГОЛОДЖЕННЯ, я, с.

Дія за знач. ви́голодити і стан за знач. ви́голодатися, ви́голодуватися.

Кволість від виголодження була така, як недуга, – вранці ледве змогли встати з місця: здавалося, пропадають! (В. Барка);

На виголодження українського села, на знищення великої кількості селян Сталін пішов цілком свідомо (з наук. літ.).