вигороджуватися

ВИГОРО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ГОРОДИТИСЯ, джуся, дишся, док.

1. розм. Заперечувати наявність за собою якої-небудь провини, доводити свою непричетність до чогось.

– А ти, їй-бо, молодець! Не став виправдуватися та вигороджуватись, відразу питання руба (Ю. Збанацький);

– Бачиш, [Павле] у твоїй поведінці мене вражає не те, що ти вигороджувався. Зрештою, ти мав на це право, бо найменше завинив (М. Сиротюк).

2. тільки недок. Пас. до вигоро́джувати.

Підсудний вигороджувався багатьма свідками, які заперечували його вину (з газ.).

Значення в інших словниках

1. вигороджуватися — вигоро́джуватися дієслово недоконаного виду заперечувати провину розм.  Орфографічний словник української мови
2. вигороджуватися — -уюся, -уєшся, недок., вигородитися, -джуся, -дишся, док., розм. 1》 Заперечувати наявність за собою якої-небудь провини, доводити свою непричетність до чогось. 2》 тільки недок. Пас. до вигороджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вигороджуватися — ВИГОРО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ГОРОДИТИСЯ, джуся, дишся, док. розм. Заперечувати наявність за собою якої-небудь провини, доводити свою непричетність до чогось. А ти, їй-бо, молодець!...  Словник української мови в 11 томах