вигоріти —
ви́горіти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
вигоріти —
див. вигоряти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вигоріти —
ді́ло ви́горіло; спра́ва ви́горіла, прост. Усе успішно завершилося; все буде гаразд, добре. Я рада Вашим звісткам .. Сподіваюсь, що із “Хліборобом” (газетою) діло вигорить (Леся Українка); — Гаразд, гаразд, Андрійку!...
Фразеологічний словник української мови
вигоріти —
ЗГОРІ́ТИ (знищитися вогнем), СПАЛИ́ТИСЯ, ПРОГОРІ́ТИ, ПЕРЕГОРІ́ТИ, ВИ́ГОРІТИ, СПОПЕЛІ́ТИ, ЗДИ́МІТИ (ЗДИМІ́ТИ) діал. (до кінця, до останку). — Недок.
Словник синонімів української мови