вигранюватися
ВИГРА́НЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́ГРАНИТИСЯ, иться, док.
1. Те саме, що виграно́вуватися.
2. перен. Ставати чітким, виразним.
У процесі історичних випробувань, соціальних катаклізмів, революцій, реформ у колективній свідомості вигранювалося відчуття ідентичності, яке об'єднує людські спільноти в нації (із журн.);
Тіні немовби полетіли кудись убік, в листяній сутіні загострилися, вигранилися постаті коней і людей (Ю. Мушкетик).
3. тільки недок. Пас. до вигра́нювати.
Кожне слово, кожен рядок вигранюється письменником (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)