вигризати

ВИГРИЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ГРИЗТИ, зу, зеш, док., що.

1. Гризучи, робити отвір або порожнину в чому-небудь.

Редиску найчастіше ушкоджують хрестоцвіті блішки, які вигризають на листках м'якуш і роблять їх дірявими (з газ.);

* Образно. Високі скелі, гордо навислі над морем, піддались нарешті: море вигризло в них високі й глибокі гроти (М. Коцюбинський);

// Гризучи, виїдати.

Жуки жужелиці живляться зерном. Під час його достигання вони виповзають на колос і вигризають вміст зерна (із журн.).

2. Гризучи, поїдати що-небудь цілком.

Білі плескаті зуби [овець] вигризають у корінь солодку бриндушу, храбуст або рожевий горішок (М. Коцюбинський);

// перен. Знищувати повністю.

Вогонь вигризав рік у рік чималі кутки столиці (О. Ільченко);

Курява дороги насіла на них [жінок] густою верствою, вгризлася в їх шкіру і вигризла з неї всякий колір, усякий полиск свіжості (І. Франко).

3. перен. Здобувати що-небудь із великим завзяттям, запеклістю.

Я б, здається, на видиму смерть пішов, я б, здається, видер, вигриз би ту землю, бо без землі лихо людям (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. вигризати — вигриза́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вигризати — -аю, -аєш, недок., вигризти, -зу, -зеш, док., перех. 1》 Гризучи, робити отвір або порожнину в чому-небудь. || Гризучи, виїдати. 2》 Гризучи, поїдати що-небудь цілком. || перен. Знищувати повністю. 3》 перен. Здобувати що-небудь з великим завзяттям.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вигризати — ВИГРИЗА́ТИ (гризучи, робити отвір або порожнину в чому-небудь), ВИЇДА́ТИ. — Док.: ви́гризти, ви́їсти. Жуки вигризають вміст зерна; Гусениці виїдають дірки в яблуках.  Словник синонімів української мови
4. вигризати — ВИГРИЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ГРИЗТИ, зу, зеш, док., перех. 1. Гризучи, робити отвір або порожнину в чому-небудь. *Образно. Високі скелі, гордо навислі над морем, піддались нарешті: море вигризло в них високі й глибокі гроти (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах