вигризений

ВИ́ГРИЗЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́гризти.

Вигризену рану .. припалювали до білого гарту розпеченим мечем... (Н. Королева);

Прислухався до найменшого шелесту й чув, як тріщала кожна травинка, вигризена вороним (Іван Ле);

// ви́гризено, безос. пред.

У бруньках та бутонах вигризено дірочки, що нагадують уколи голкою. Це сліди казарки (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. вигризений — ви́гризений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вигризений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вигризти. || вигризено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вигризений — ВИ́ГРИЗЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́гризти. Прислухався до найменшого шелесту й чув, як тріщала кожна травинка, вигризена вороним (Ле, Ю. Кудря, 1956, 17).  Словник української мови в 11 томах