вигріватися
ВИГРІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́ГРІТИСЯ, іюся, ієшся, док.
1. Грітися протягом певного часу, одержуючи, маючи достатню кількість тепла.
З води біжить на пісок вигріватись [Івась], з піску в воду та знов на пісок (І. Нечуй-Левицький);
Запаливши цигарку, вигрівався [Роман Петрович] під ковдрою (В. Козаченко);
Ні, таки краще вигрітись на сонці як слід! (М. Коцюбинський).
2. тільки недок. Пас. до вигріва́ти 1.
Земля вигрівається сонцем.
◇ (1) Вигріва́тися на печі́ – нічого не робити; байдикувати, ледарювати.
– Щось не видно бригадира в полі. Невже на печі вигрівається, Петровичу? – спитав Андрій, очищаючи з підборів землю (А. Хорунжий).
Словник української мови (СУМ-20)