видавниця

ВИДАВНИ́ЦЯ, і, ж.

Жін. до видаве́ць.

Кожен автор-початківець, якщо він має справжній літературний талант, потрапивши під крило відомої французької видавниці Софі Мельє, має всі шанси одного ранку прокинутись багатим і знаменитим (із журн.);

У музеї І. Франка представлені роботи народної поетеси, художниці, видавниці власних книжок Параски Плитки-Горицвіт (з газ.);

Видавниця альманаху;

Видавниця журналу.

Значення в інших словниках

1. видавниця — видавни́ця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. видавниця — -і. Жін. до видавець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. видавниця — ВИДАВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до видаве́ць.  Словник української мови в 11 томах