видлубувати
ВИДЛУ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДЛУБАТИ, аю, аєш, док., що, розм.
Длубаючи, колупаючи, діставати, витягати, відділяти що-небудь; видовбувати.
Він .. любив .. підслуховувати розмову міліціонерів по рації, з міжміського автомата видлубувати забуті п'ятнадцять копійок (Є. Пашковський);
Видлубав [Гордій] із свого скарбу іржаву монету з малюнком якогось бородатого царя в короні (Є. Гуцало);
Нервово видлубав [Василь] з пачки цигарку, шваркнув сірником (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)