Словник української мови у 20 томах

видобуваний

ВИДОБУ́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до видобува́ти.

Безпосередній контакт обваленої руди з налягаючими породами призводить при невмілому випуску до засмічення щойно видобуваної руди (з наук. літ.);

Невеличкий милий ведмедик перетворювався на великого ведмедя, збільшувалась і потужність видобуваних ним звуків (із журн.);

// видобу́вано, безос. пред.

В азербайджанському секторі Каспію протягом 45 років видобувано близько 450 мільярдів кубометрів газу (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)