видобуватися

ВИДОБУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́ДОБУТИСЯ, удуся, удешся, док.

1. З натугою вибиратися, вилазити і т. ін. звідкись, кудись.

Мало не по коліна вгрузла [Сахно] у мулке днище озера. Але зразу ж відштовхнулася і шалено запрацювала руками й ногами, видобуваючись на поверхню (Ю. Смолич);

Ось загерметизований від пилюки їхній лімузинчик зрештою подерся узвозом, знов видобуваючись до полотна траси (О. Гончар);

Старий Волох хотів видобутися з громади веселих хлопців (О. Маковей);

* Образно. Я живу двома життями, і .. друге потаємне, глибоко заховане, як підземні води, що не можуть видобутися наверх (М. Коцюбинський);

// Із труднощами звільнятися від чого-небудь, переборювати що-небудь, досягати чого-небудь.

– Я не випоминаю нікому нічого, – смирно відказав Бенедьо, – я знаю сам, що так мусило бути, що така вже наша нещаслива доля, що тілько неправдою з неправди мусимо видобуватись (І. Франко);

Головним для нього в житті є зробити “здорову кар'єру”, по можливості швидше видобутись на вищий, ніж дотепер, щабель в розумінні рангу (О. Гончар).

2. Вириватися (про голос, крик, сміх, стогін і т. ін.).

Страшний зойк і крик видобувався з тисячі грудей (Н. Кобринська);

Абат ворушив губами, але звук з них не видобувався (П. Загребельний);

Раптом очі жебрака загорілися радістю, губи затряслись, і з них довго не могло видобутись слово (Р. Іваничук).

3. розм. Виходити куди-небудь, з'являтися де-небудь.

Котов не пішов вечеряти у хату. Із засторонку він видобувся із автоматом, з гранатами (Б. Харчук);

– Себто читальню, церкву i хати – на колодку? – видобувся наперед Микола Трач (Р. Андріяшик);

Хлопець побіг уперед, Стефанович ледве встигав. Повернули на якусь стежку через леваду, довго йшли поміж городами, перелазили плетені загорожі, видобулися на покручену вулицю (Ю. Хорунжий).

4. тільки недок. Пас. до видобува́ти 1–3.

Будуються дороги, чи зводиться нове місто, чи видобувається нафта і газ – усе це справа людських рук (з газ.);

Звук на бубоні видобувався за допомогою пальців, долоні, кулака (із журн.).

Значення в інших словниках

1. видобуватися — видобува́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. видобуватися — -аюся, -аєшся, недок., видобутися, -удуся, -удешся, док. 1》 З натугою вибиратися, вилазити, виходити звідкись, кудись. 2》 Вириватися (про голос, крик, сміх, стогін і т. ін.). 3》 тільки недок. Пас. до видобувати 2), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. видобуватися — ВИБИРА́ТИСЯ (з труднощами, переборюючи перешкоди, виходити чи виїжджати з тісного, небезпечного або незручного місця), ВИБИВА́ТИСЯ, ВИДОБУВА́ТИСЯ, ВИЛА́ЗИТИ, ВИКРАДА́ТИСЯ, ВИЛІЗА́ТИ, ДІСТАВА́ТИСЯ рідше; ВИРИВА́ТИСЯ (перев.  Словник синонімів української мови
4. видобуватися — ВИДОБУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́ДОБУТИСЯ, удуся, удешся, док. 1. З натугою вибиратися, вилазити, виходити звідкись, кудись. Мало не по коліна вгрузла [Сахно] у мулке днище озера.  Словник української мови в 11 томах