видобувник
ВИДОБУВНИ́К, а́, ч.
Особа, підприємство, країна і т. ін., яка займається видобуванням чого-небудь.
Підприємство-видобувник проводить буріння та розробку родовища (з наук. літ.);
Зморені видобувники поверталися з шахти пізно – зміна була непростою (із журн.);
Найбільшим видобувником нафти є Росія, на другому місці стоять США, на третьому – Саудівська Аравія (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)