видозміна

ВИДОЗМІ́НА, и, ж.

1. Змінювання певних ознак, властивостей у чому-небудь.

Що за сила тут пробивається крізь саму вічність життя, крізь розмаїття його видозмін? (О. Гончар);

Переважна участь у відтворенні наступного покоління особин, що відрізняються від норми, веде до видозміни виду (з наук. літ.).

2. Змінена ознака.

І. М. Сєченов указував на здатність тваринного організму “передавати потомству видозміни, набуті протягом індивідуального життя” (з наук. літ.);

Насіння другого покоління чотирьох генотипів озимої пшениці було зібрано і проведено добір рослин за наявністю візуальних видозмін (з наук. літ.).

3. Предмет, речовина і т. ін. якоїсь загальної категорії у дещо зміненому вигляді; різновид.

Паралельними формами називаються утворення з кількома видозмінами форми при єдності їх змісту (з наук.-попул. літ.);

Кисень і озон – алотропні видозміни, що відрізняються складом молекул, фізичними й хімічними властивостями (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. видозміна — видозмі́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. видозміна — Різновид; (дія) модифікація, метаморфоза; (генів) мутація; пор. ВАРІЯНТ.  Словник синонімів Караванського
3. видозміна — -и, ж. 1》 Змінювання певних ознак, властивостей у чому-небудь. 2》 Змінена ознака. 3》 Предмет, речовина і т. ін. якоїсь загальної категорії у дещо зміненому вигляді; різновид; модифікація.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. видозміна — ВИДОЗМІ́НА (змінювання певних ознак, властивостей у чому-небудь), ВИДОЗМІ́НЮВАННЯ, ВАРІЮВА́ННЯ, МОДИФІКА́ЦІЯ, МЕТАМОРФО́ЗА книжн. (перетворення однієї форми чогось в іншу).  Словник синонімів української мови
5. видозміна — ВИДОЗМІ́НА, и, ж. 1. Змінювання певних ознак, властивостей у чому-небудь. Що ж торкається такого, наприклад, питання, як видозміна дум, яка помітно посилюється в наш час, то це аж ніяк не говорить про занепад дум (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 83).  Словник української мови в 11 томах