виживання
ВИЖИВА́ННЯ, я, с.
Дія і стан за знач. вижива́ти 1, 2, 4.
Довелося Римочці отримати перший урок на виживання в суспільстві (О. Забужко);
Вага приплоду є складним показником продуктивності, пов'язаним із несучістю, запліднюваністю, виживанням і живою вагою гусенят (з наук. літ.);
Всю ніч, напевно, Каргата переслідуватимуть кошмари: наступного ранку почнеться планомірне виживання його з заводу (Ю. Шовкопляс).
Словник української мови (СУМ-20)