визвольниця

ВИЗВО́ЛЬНИЦЯ, і, ж., поет.

Жін. до визво́льник.

Я голос подаю за те, що недаремно Визвольницею звуть незламну нашу Рать (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. визвольниця — визво́льниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. визвольниця — -і. Жін. до визвольник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. визвольниця — ВИЗВО́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до визво́льник. Славте брата руського, Карпати! Ваша сила знову ожива, Вам до сонця ясного устати Помогла визвольниця-Москва! (Мас., Побратими, 1950, 28); Я голос подаю за те, що недаремно Визвольницею звуть незламну нашу Рать (Рильський, І, 1956, 331).  Словник української мови в 11 томах