визнаваний

ВИЗНА́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до визнава́ти.

Народ, не визнаваний як нація, позбавлений почуття самоідентичності, не здатен творити власну державу (з публіц. літ.);

// визна́вано, безос. пред.

Щоб бути прийнятим у козаки, треба було походити з козацької родини, бо стан і природу козацьку визнавано за гідність шляхетську (із журн.).