визубрений
ВИ́ЗУБРЕНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до ви́зубрити.
Спотикаючись і витираючи піт, Качан дотягував свою скрипучу розмову, як тупий учень старанно визубрену лекцію (С. Васильченко);
Визубрений матеріал забувається швидко, натомість те, що учень зрозумів, вибудувавши логічні зв'язки між складниками навчальної інформації, зберігається в пам'яті досить довго і за потреби може швидко відновитися (з навч. літ.);
// ви́зубрено, безос. пред.
Текст ролі нарешті визубрено – можна йти на кінопроби (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)