викарабкуватися

ВИКАРА́БКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́КАРАБКАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.

Те саме, що викара́скуватися.

Тільки що плигнув на горбик – так зразу й загруз по пояс. – Отака ловись! – скрикнув він викарабкуючись (Панас Мирний);

Викарабкався [Андрійко] з болота й одним махом посунув човен (Юліан Опільський);

Обережно ступаючи, кінь викарабкався на скелю (Я. Галан).

Значення в інших словниках

1. викарабкуватися — викара́бкуватися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. викарабкуватися — див. викарабкатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. викарабкуватися — Видряпуватися, видряпатися, повидряпуватися, вилізати, вилазити, вилізти, повилізати, повилазити, добуватися, добутися, подобуватися  Словник чужослів Павло Штепа
4. викарабкуватися — ВИБИРА́ТИСЯ (з труднощами, переборюючи перешкоди, виходити чи виїжджати з тісного, небезпечного або незручного місця), ВИБИВА́ТИСЯ, ВИДОБУВА́ТИСЯ, ВИЛА́ЗИТИ, ВИКРАДА́ТИСЯ, ВИЛІЗА́ТИ, ДІСТАВА́ТИСЯ рідше; ВИРИВА́ТИСЯ (перев.  Словник синонімів української мови
5. викарабкуватися — ВИКАРА́БКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́КАРАБКАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. З труднощами вибиратися звідкись, підніматися на що-небудь. Тільки що плигнув на горбик — так зразу й загруз по пояс. — Отака ловись!...  Словник української мови в 11 томах