викликання

ВИКЛИКА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. виклика́ти.

Зрештою, він досить легко покинув цю марудну працю, це викликання духів, цей спіритизм (В. Підмогильний);

Продажність, штучне викликання і театральне придушування селянських заворушень .. – все це в повісті було представлене просто, майже хронікально, але одночасно жахливо у своїй простоті (І. Франко);

Хронічний алкоголізм лікують шляхом викликання у хворого огиди до спиртного (із журн.).

2. зах. Аукціон.

Десь ще з осені з'їхала комісія з банку .. та й каже: – Або гроші, або пускаєм маєток на викликання (В. Стефаник).

Значення в інших словниках

1. викликання — виклика́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. викликання — -я, с. 1》 Дія за знач. викликати. 2》 діал. Аукціон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. викликання — АУКЦІО́Н (прилюдний продаж майна, власником якого стає той, хто дає найбільшу суму), ТОРГИ́ мн. заст., ЛІЦИТА́ЦІЯ діал., ВИКЛИКА́ННЯ діал.  Словник синонімів української мови
4. викликання — Виклика́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. викликання — ВИКЛИКА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. виклика́ти. Вчені почали застосовувати різні варіанти електричного струму для викликання сну і наркозу (Наука.., 11, 1956, 17). 2. діал. Аукціон. Десь ще з осені з’їхала комісія з банку..  Словник української мови в 11 томах
6. викликання — Виклика́ння, -ня с. Вызываніе.  Словник української мови Грінченка