виклопотати —
ви́клопотати дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
виклопотати —
-очу, -очеш, док., перех., виклопотувати, -ую, -уєш, недок. Діставати, одержувати що-небудь внаслідок клопотання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виклопотати —
ДІСТА́ТИ що, рідше кого, чого (стати власником чогось, мати можливість розпоряджатися кимсь, чимсь), ДОБУ́ТИ, ЗДОБУ́ТИ, РОЗДОБУ́ТИ, УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) рідше, ДОБУ́ТИСЯ чого, розм., ЗАПОПА́СТИ розм., ДОСТА́ТИ розм., ПРИХОПИ́ТИ розм., ПРИХВАТИ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
виклопотати —
ВИ́КЛОПОТАТИ див. виклопо́тувати.
Словник української мови в 11 томах
виклопотати —
Ви́клопотати, -чу, -чеш гл. Выхлопотать.
Словник української мови Грінченка